Методична робота
ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ
Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів№13
на 2015-2016 навчальний рік
Мазурик Світлана Олександрівна - заступник директора з НВР, учитель історії та правознавства, спеціаліст II категорії;
Богуш Тетяна Миколаївна - заступник директора з виховної роботи, керівник методичного об’єднання класних керівників, учитель української мови та літератури,спеціаліст I категорії;
Арсьонова Ірина Миколаївна - керівник методичного об’єднання вчителів початкових класів, учитель початкових класів, спеціаліст I категорії ;
Тимохіна Ірина Василівна – керівник методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель.
Олійник Олена Миколаївна - керівник методичного об’єднання вчителів природничо-географічного циклу, учитель обслуговуючої праці, спеціаліст вищої категорії.
Організація діяльності шкільних методичних об’єднань ; роботи вчителів-наставників; аналіз результатів вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предметів; аналіз моніторингу рівня навчальних досягнень учнів ; аналіз проведення Всеукраїнських олімпіад учнів з базових навчальних дисциплін; надання методичної допомоги вчителям, в тому числі і новоприбулим.
Організаційно-педагогічна:
Сприяти пошуку та використанню в навчально-виховному процесі сучасних організаційних форм, методів і прийомів навчання й виховання, нових освітніх технологій.
Створити колектив однодумців, які б працювали над постійним професійним самовдосконаленням, підвищенням продуктивності педагогічної праці.
Здійснювати загальне керівництво методичною, науковою, інноваційною діяльністю (проведення науково-практичних конференцій, семінарів, практикумів, круглих столів, методичних конкурсів, виставок, предметних тижнів тощо).
Розгляд планів, програм, проектів усіх підрозділів методичної роботи, їх
затвердження.
Координація діяльності з питань методичної роботи з районним методичними об′єднаннями.
Організація самоосвітньої роботи педагогів, самовдосконалення й самореалізація їхньої особистості.
Організація цілеспрямованої роботи з молодими спеціалістами;
Проведення первинної експертизи стратегічних освітніх документів (програм, навчальних планів тощо).
Інструктивно-методична:
Інструктаж та консультування педагогів з питань виконання нормативних, директивних документів, організації навчально-виховного процесу.
Оперативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки, кращий педагогічний досвід педагогічних працівників району, області, країни.
Організаційні заходи
Поновити інформаційні папки «Атестація вчителів», «Методична робота в школі», «Школа молодого вчителя», «Освітні технології» ( вересень -жовтень, С.О.Мазурик)
Ознайомити вчителів-предметників з обласними та міністерськими Інструктивно- методичними рекомендаціями щодо вивчення шкільних дисциплін у 2015-2016 н. р. (серпень–вересень 2015 р., С.О.Мазурик)
Ознайомити вчителів початкових класів з обласними та міністерськими Інструктивно- методичними рекомендаціями щодо впровадження Нового Державного стандарту початкової школи та вивчення дисциплін у 2015-2016 н. р. (серпень –вересень 2015 р., С.О.Мазурик)
Ознайомити вчителів, які викладають навчальні предмети у 7 класі з обласними та міністерськими Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо впровадження Нового Державного стандарту базової школи та вивчення дисциплін у 2015-2016 н. р. (серпень –вересень 2015 рС.О.Мазурик)
Опрацювання з вчителями Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОНУ № 496 від 03.06.08).
Опрацювати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів (основна та старша школа) (Лист МОН України № 1/11-7407 від 08.09.09)
Опрацювати Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, за якими буде проводитись оцінювання навчальних досягнень учнів у початкових класах у 2015-2016 н. р.
Ознайомити вчителів-предметників із навчальними посібниками та програмами, за якими будемо працювати у 2015/2016 н. р. (серпень, вересень, С.О.Мазурик)
Поповнювати картотеку методичної літератури, статей педагогічних та фахових журналів (протягом року, бібліотекар, заступники директора).
Робота над науково-методичною проблемою
Педагогічний колектив школи у 2015-2016 н р. продовжує роботу над реалізацією науково-методичної проблеми «Формування в учнів мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку в контексті компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу» .
В рамках роботи над даним питанням:
Спланувати роботу шкільних методичних об’єднань
Постійно знайомити вчителів з новинками методичної та педагогічної літератури з проблемного питання роботи школи (протягом року, члени методичної ради).
Дібрати та систематизувати теоретичний та практичний матеріал для проведення педагогічних рад.
Провести індивідуальні та групові консультації:
Про ведення класних журналів у 1-11 класах ( С.О.Мазурик)
Про ведення журналів гурткової роботи ( Т.М.Богуш)
Про ведення портфоліо класних керівників ( Т.М.Богуш)
Про дотримання техніки безпеки всіма учасниками НВП. ( С.О.Мазурик)
Про підготовку та проведення І та ІІ етапів Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін. ( С.О.Мазурик)
Консультації з учителями, що атестуються. Складання плану атестації. (С.О.Мазурик)
Роль класного керівника в згуртуванні учнівського колективу. Індивідуальна робота з учнями. (Т.М.Богуш)
Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 класу (С.О.Мазурик)
Правовиховна робота серед учнів та батьків. (Т.М.Богуш)
Організувати обговорення на педагогічній раді школи питання щодо впровадження Державного стандарту базової загальної освіти з 2013-2014 навчального року (жовтень 2015 р., адміністрація, учителі)
Поповнювати фонд бібліотеки школи навчальною і методичною літературою
відповідно до Державного стандарту (постійно,бібліотекар, адміністрація)
Забезпечити активну співпрацю вчителя з батьками, із шкільним психологом, з метою збереження і зміцнення фізичного здоров’я дітей (постійно)
ПЛАН ЗАСІДАНЬ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ
ЗАСІДАННЯ 1. 31.08.2015
1.Аналіз методичної роботи за 2014 – 2015 навчальний рік, основні завдання методичної ради та шкільних методичних об єднань на наступний навчальний рік.
2. Обговорення і затвердження планів роботи шкільних методичних
об’єднань.
3. Розподіл обов’язків між членами ради.
4. Затвердження плану проведення предметних декад у 2015-2016 навчальному році.
5. Визначення змісту, форми і методів підвищення кваліфікації педагогів у
2015 – 2016 навчальному році
6. Про залучення учнів школи до участі у конкурсах «Кенгуру», «Левеня», «Соняшник», «Колосок», Геліантус», «Кришталева сова» та ін.
7. Огляд нормативних документів, новинок психолого – педагогічної
літератури (« Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально –
виховного процесу у закладах освіти в 2015 – 2016 навчальному році», «Резолюції серпневих педагогічних конференцій»).
8. Погодження календарно – тематичних планів роботи вчителів на І семестр 2015 – 2016 навчального року.
ЗАСІДАННЯ 2. 09.11.2015
1. Робота з обдарованими дітьми. Звіт учителів про науково-дослідницьку роботу учнів та учителів. Аналіз участі учнів у І етапі олімпіад з базових дисциплін.
2. Обговорення і затвердження списків учнів для участі у районних олімпіадах з базових дисциплін.
3.Про підготовку випускників школи до ЗНО.
4.Про хід проведення атестації учителів.
5.Про організацію виставки методичних посібників.
6.Огляд нормативних документів, психолого – педагогічної літератури.
ЗАСІДАННЯ 3. 04.01.2016
1.Аналіз результативності методичної роботи за І семестр.
2.Організація взаємовідвідування відкритих уроків. Аналіз особливостей
сучасного уроку.
3. Підсумки навчальних досягнень учнів з основ науки за І семестр. Специфіка роботи з учнями, які мають початковий рівень знань.
4. Аналіз участі учнів у ІІ, ІІІ етапах олімпіад з базових дисциплін, конкурсах, творчих робіт МАН .
5. Погодження календарно – тематичних планів роботи вчителів на ІІ семестр 2015 – 2016 навчального року.
6.Огляд новинок психолого – педагогічної літератури.
ЗАСІДАННЯ 4. 04.04.2016
1. Стан навчально-виховного процесу в школі.
2. Робота шкільних факультативів, курсів за вибором, додаткових індивідуальних занять.
3. Підсумки атестації, курсової перепідготовки, підвищення кваліфікації
4.Підготовка до державної підсумкової атестації випускників школи. Погодження додатків до завдань державної підсумкової атестації.
5.Огляд нормативних, директивних документів, новинок психолого – педагогічної літератури.
ЗАСІДАННЯ 5. 06.06.2016
1. Виконання наказу про методичну роботу в школі.
2.Оцінка методичної роботи школи за ІІ семестр. Планування методичної
роботи на наступний навчальний рік.
3. Аналіз роботи педколективу над проблемою школи у 2015 – 2016 н.р
4. Виконання навчальних програм учителями школи у 2015 – 2016 н.р.
5. Обмін думками та пропозиціями щодо складання річного плану роботи
школи та планування методичної роботи на наступний навчальний рік.
6. Підведення підсумків навчально-виховної роботи у 2015 – 2016 н.р.
КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
на 2015-2019 рр.
Революція Гідності, жертовний подвиг Героїв Небесної Сотні, події, які нині переживає український народ ще раз засвідчили, що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує постійного захисту, забезпечення національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей та молоді.
Революційні зміни в листопаді 2013 - березні 2014 р., війна на Сході країни продемонстрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації ; засвідчили виховання української молодої людині в дусі толерантності і поваги до інших національних спільнот і релігійних конфесій, бажання долучитися до сім'ї народів, які творять спільний європейський дім.
Побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру, виховання ціннісного ставлення до соціального оточення та самої себе, національно свідомого, високоосвіченого, життєво компетентного, толерантного громадянина - патріота, здатного до саморозвитку та самовдосконалення, відповідального перед своєю нацією.
Національно-патріотичне виховання має на меті формування національно- патріотичної свідомості, а саме: особистісної ідентифікації зі своєю нацією, віри в духовні сили та майбутнє країни, волі до праці на користь народу; усвідомлення моральних та культурних цінностей; знання історії, звичаїв, обрядів, символіки як всієї країни так і її регіонального різноманіття.
Головною домінантою національно-патріотичного виховання дітей та молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до суспільства, держави та самої себе; відчуття свої належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни; активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції Україні: Київська Русь, Литовсько-Руська держава, козацька держава, Гетьманщина, УНР, ЗУНР. Особливого значення набуває порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні являють собою потужні європейські нації. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, які призводять до переривання державності. Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
Разом із тим національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. А тому вкрай важливо забезпечити усвідомлення учнями культурної різноманітності, толерантне ставлення до інших культурних цінностей, розуміння історичних витоків регіональних та національно-мовних особливостей України. Національно-патріотичне виховання не повинно сприяти недооцінюванню національних меншин України та інших націй. Для реалізації цього принципу вкрай важливо наголошувати на співпраці різних націй, демонструвати розвиток української нації шляхом взаємодії з іншими націями, висвітлювати приклади мирного співжиття та взаємодопомоги представників різних національностей. системою національно-патріотичного виховання
Інформованість молоді щодо різних сфер соціального життя; науки, техніки, освіти, оборони; а також безпосередня участь молоді у різних формах волонтерського руху, створюють сприятливі умови для розвитку всіх складових національно-патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у вихованні підростаючого покоління.
На сучасному етапі розвитку України, в умовах загрози денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння в сферу впливу іншої держави, виникає необхідність здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:
- повага до прав людини;
- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
- верховенство права;
- рівність всіх перед законом;
- повага до національних символів;
- участь у громадсько-політичному житті держави;
- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.
1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання молоді
Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття дітьми та молоддю соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави.
Системне національно-патріотичне виховання є однією з головних складових національної безпеки України. Воно сприяє зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право.
Це, своєю чергою, передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування свідомої дієвої громадянської позиції, готовності практичними діями зміцнювати країну, турбуватися про її цілісність і суверенітет, піклуватися про її постійний розвиток на шляху утвердження національних і загальноєвропейських цінностей; вставати, у разі необхідності, на її захист.
Національно-патріотичне виховання молоді реалізується у досягненні таких виховних завдань:
- прищеплення загальнолюдських духовних цінностей: цінності людського життя, Добра, Краси, Справедливості;
- формування національної ідентичності, спільних національних цінностей, при цьому забезпечуючи толерантне ставлення до наявної в Україні культурної різноманітності;
- вивчення державницьких традицій України: Київська Русь, Литовсько-Руська держава, козацька держава, Гетьманщина, УНР, ЗУНР;
- ознайомлення з історією боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях: ОУН, УПА, дисидентський рух тощо.
– формування духовних цінностей громадянина: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за героїчне минуле і сучасне; вшанування національної пам’яті;
– виховання правової культури, поваги до Конституції України, законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь, демократичних цінностей;
– формування мовної культури, оволодіння та вживання державної мови, як і мов інших народів, що складають українську політичну націю, поширених іноземних мов;
– прищеплення в шанобливого ставлення до Збройних Сил України, інших військових формувань, добровольчих військових об’єднань громадян в українській історії; роль Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до сучасності;
– військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби;
– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про людей з особливими потребами;
– виховання гідності, прагнення до свободи, справедливості, толерантності, миролюбності;
– виховання готовності і здатності протидіяти проявам несправедливості, жорстокості, аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності.
2. Механізми реалізації патріотичного виховання молоді
2.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:
– підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
– підготовка комплексної програми військово-патріотичного спрямування з метою підвищення престижу та привабливості військової служби;
– розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на попередження негативних наслідків впливу інформаційної війни;
– розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;
– удосконалення та методичне забезпечення форм, методів та засобів національно-патріотичного виховання учнів та молоді;
– створення навчальних програм з української літератури, історії України, Захисту Вітчизни для загальноосвітніх на вищих навчальних закладів, з урахуванням цілей та завдань національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
2.2 Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:
– проведення заходів спрямованих на реалізацію з національно-патріотичного виховання в закладах системи освіти, культури, спорту;
– підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої діяльності, спрямованої на реалізацію молоддю соціальних, інтелектуальних та творчих проектів на благо України;
– створення умов для залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, державницьких традицій та боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху; популяризація кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;
– активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявили активну громадянську позицію;
– забезпечення активної участі молоді в заходах національно-патріотичного спрямування, у тому числі, приурочених загальнодержавним святам, героїзації захисників незалежності України в сучасних умовах та минулому, відродження національної пам’яті;
– залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі задля розвитку політичної культури;
– сприяння громадським організаціям у здійсненні проектів, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;
– створення умов для проведення екскурсій з метою популяризації пам’яток української історії та боротьби українського народу за незалежність, пам'яток культури та природи, історичних місць та подій, етнографії та життєписів відомих діячів;
– забезпечення проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;
– сприяння контактам української молоді з закордонними українцями;
– удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національно-патріотичного виховання дітей та молоді, в системі освіти, культури, спорту;
– сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють заходи з національно - патріотичного виховання молоді.
- активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами військово-патріотичних ігор, зокрема на прикладі всеукраїнської дитячої військово-патріотичної спортивної гри «Сокіл» («Джура»);
- формування науково-теоретичних і методичних засад
національно-патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів; вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень.
2.3 Співпраця органів державної влади та органів місцевого
самоврядування з громадянським суспільством:
– активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих та молодіжних громадських організацій (об’єднань), у тому числі українського козацтва, використання їх досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;
– організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;
– проведення всеукраїнських заходів за участю батьківської громадськості, спрямованих на популяризацію кращого досвіду національно-патріотичного виховання;
– посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.
–
2.4 Інформаційне забезпечення національно - патріотичного виховання дітей та молоді:
– організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет - ресурсах і в пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу Українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;
– запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що підривають загальнолюдські та національні духовні цінності, заперечують суверенність Української Держави ;
– виробництво кіно- і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування.
– підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків, з питань національно-патріотичного виховання дітей та молоді у сім'ї; висвітлення у засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання.
– здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг національно-патріотичної спрямованості;
Етапи впровадження системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді
На першому етапі (2015 р.) планується :
- аналіз стану системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді в Україні;
- створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
- створення інформаційного ресурсу навчально-методичних матеріалів;
На другому етапі (2016-2017 pp.) передбачається:
- розроблення навчальних програм, підручників, посібників, навчально-методичних видань з української літератури, історії України, Захисту Вітчизни як інваріантної, так і варіативної складових для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, з урахуванням цілей та завдань національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
- підготовка та видання методичних рекомендацій по організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо;
- залучення дітей та молоді до військово-патріотичних ігор, зокрема військово-патріотичної спортивної гри «Сокіл» («Джура»).
На третьому етапі (2018- 2019 р.) забезпечується :
- проведення моніторингу системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, психологічного тестування;
- проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб- ресурсі;
- аналіз системи національно-патріотичного виховання, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.
3. Очікувані результати:
У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:
– забезпечення у молодого покоління розвинутої національно-патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті.
– відновлення історичної пам'яті про державницькі традиції України та здобутки національно-визвольного руху.
– зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;
- збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;
- створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;
– консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 26.06. 2015 р. № 1/9-305
Особливості вивчення базових дисциплін
у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм.
На виконання наказів Міністерства освіти і науки України
від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та
від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН:
1) № 149 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;
2) № 584 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;
3) № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 – 9 класів з таких навчальних предметів: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання, українська мова для шкіл з навчанням російською мовою, українська мова для шкіл з навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл з навчанням румунською мовою, українська мова для шкіл з навчанням польською мовою, українська мова для шкіл з навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, мова іврит для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, молдовська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 1-го класу), російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 5-го класу), російська мова для шкіл з навчанням російською мовою, румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою, словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна) для шкіл з навчанням російською мовою, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (словацька та зарубіжна),
Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
Відповідно до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518 змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна література".
Необхідно також врахувати в роботі листи Міністерства від 3 червня 2014 р. №1/9-282 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних меншин та вивчення цих мов», від 6 червня 2014 р. № 1/9-299
«Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.
На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.
Історія
У 2015/2016 навчальному році одночасно будуть чинними дві програми для учнів 5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та «Історія України (Вступ до історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Відповідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році. Учителі, які оберуть програму 2013 р., – підручниками, що вийшли друком у 2013 році.
Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7 класів - оновлена програма. Учні 8 - 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К., Перун, 2005).
Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
Для 10-11 класів використовуються програми зі змінами, внесеними у 2014 році та розміщеними на сайті Міністерства. Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи» (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень).
Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)». Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік) (К.: Поліграфкнига, 2010).
Програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/ist_ukr_st%20%D1%80_%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0 %B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%2010-11.doc
У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна». Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів.
У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок змісту скорочено тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ» з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я» – об’єднано зі спорідненими темами.
Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання» – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».
Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія, Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури».
У процесі планування уроків під час викладання історії України та всесвітньої історії в 7 класах варто звернути увагу на те, що за чинною програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати в них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.
Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті.
Правознавство. Громадянська освіта. Філософія
У 2015-2016 навчальному році учні 9–х класів навчатимуться за програмою «Правознавство. Практичний курс», що розміщена на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
До програми, що була прийнята в 2008 році, внесено зміни. Так, із тем окремих розділів виокремлено питання, що складають відтепер нові теми. Такі питання є важливими для розуміння дев’ятикласниками основ правознавства. Таке переструктурування змісту сприятиме більш ефективному опануванню учнями основ правових знань уможливить застосування вчителем правових ситуацій, опрацювання учнями фрагментів нормативно-правових актів, загального обговорення правових питань тощо. У новій редакції програми пропонуються такі окремі теми:
У розділі 1: Що таке правовідносини. Учасники правовідносин. Підстави виникнення правовідносин (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Що таке право»).
Юридична відповідальність. Види юридичної відповідальності. Коли і як особа відповідає за правопорушення (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Що таке правопорушення і юридична відповідальність»).
У розділі 3: Що регулює цивільне право. Як реалізувати й захистити особисті немайнові та майнові права (поява цієї теми викликана необхідністю розуміння учнями предмету правового регулювання цивільного права, адже їм складно засвоювати поняття «право власності» без спирання на це).
Хто такі спадкодавець і спадкоємець. Що таке заповіт. Як заповісти майно. Як успадкувати майно (така тема існувала в найпершому варіанті програми, вона викликає зацікавленість учнів і має практичне спрямування).
У розділі 5: Право на підприємницьку діяльність. Як зареєструватися фізичною особою - підприємцем (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Право на працю в Україні»).
У розділі 6: Які відносини регулює адміністративне право. Що таке адміністративне правопорушення. Види адміністративних стягнень. За які адміністративні проступки відповідають неповнолітні особи (у попередньому варіанті програми це було питаннями теми «Які відносини регулює адміністративне і кримінальне право»).
Години на нові теми виділено за рахунок скорочення та переструктурування навчального матеріалу, вилучення з програми таких тем:
«Що таке конституція. Конституція України – основний закон нашої держави. Повноваження органів законодавчої, виконавчої та судової влади» (передбачалося 2 години) – ця тема детально розглядається в предметі «Правознавство», 10 клас;
«Як укласти і розірвати трудовий договір. Що записується в трудову книжку. Що таке заробітна плата» – ця тема детально розглядається в предметі «Правознавство», 10 клас;
«Коли порушується кримінальна справа. Як проводиться досудове слідство. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді. Права та обов’язки учасників кримінального процесу» (передбачалося 2 години) – ця тема є складною для дев’ятикласників, матеріал чинних підручників базується на Кримінально-процесуальному кодексі України, що втратив чинність.
Вилучено також окремі питання, а саме: які середні навчальні заклади існують в Україні; як захистити особисті немайнові та майнові права; влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування; роботодавці та працівники на ринку праці; як знайти роботу; де можуть працювати підлітки; як закон захищає неповнолітніх від експлуатації; наслідки злочину для особи та суспільства; як не стати жертвою злочину.
Відповідно до змісту розвантаженої програми відредаговано й вимоги до навчальних досягнень учнів. В окремих темах зменшено їх обсяг, особливо щодо моделювання учнями правових процесів /процедур чи формулювання особистісно ціннісного ставлення (права колонка програми. Крім того, пропонується додати одну годину на узагальнення (після розділу 3) та проводити уроки узагальнення в формі практичних занять.
Для 10 класів всіх профілів (окрім правового) на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 год. на тиждень), а для правового профілю – 3 години на тиждень. Чинними є програми, що вийшли друком у 2010 році (К.: Поліграфкнига, 2010).
Суспільно-політичні події в Україні та прискорення курсу на євроінтеграцію в рамках виконання заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого, зумовлюють зміни в законодавстві України.
Учителі повинні під час підготовки уроків з тем, що присвячені галузевому регулюванню суспільних відносин, враховувати цілі та напрями модернізації Української держави відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 р. № 26-VIII, Угоди про створення Коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання. У перерахованих програмно-цільових документах передбачаються покрокові заходи щодо модернізації правової системи України із визначенням конкретних строків їх виконання. Законодавча діяльність Верховної Ради України безпосередньо пов’язана із закладеними орієнтирами нормотворчих оновлень суспільного життя України.
Відповідно до Указів Президента України № 119/2015 від 03.03.2015 р. та 190/2015 від 31.03 2015 року було утворено Конституційну Комісію з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Конституції України та затверджено склад Конституційної Комісії.
Важливо акцентувати увагу на проголошений курс децентралізації влади, що передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади щодо прийняття індивідуальних рішень за зверненнями громадян та юридичних осіб. Результатом таких заходів має стати оновлення законодавства України про територіальний устрій, місцеве самоврядування, місцеві державні адміністрації, Бюджетний та Податковий кодекси тощо.
За період 2014-2015 навчального року відбулись такі зміни у законодавстві України: прийнято Закони України (у тому числі у новій редакції) «Про вищу освіту» (№ 1556-VII від 01.07.2014 р.), «Про санкції» (№ 1644 VII від 14.08.2014 р.), «Про очищення влади» (№ 1682-VII від 16.09.2014 р.), «Про прокуратуру» (№ 1697-VII від 14.10.2014 р.), «Про Національне антикорупційне бюро України» (№ 1698-VII від 14.10.2014 р.), «Про запобігання корупції»
(№ 1700-VII від 14.10.2014 р.), «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (№ 1706-VII від 20.10.2014 р.), «Про пробацію» (№ 160-VIII від 05.02.2015 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад»
(№ 157-VIII від 05.02.2015 р.), «Про забезпечення права на справедливий суд» (№ 192-VIII від 12.02.2015 р.).
Також було внесено зміни до Кримінального кодексу України (щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини; щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини), Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції), Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин), Податкового кодексу України. Вчителю необхідно відслідковувати зміни в законодавстві України в частині військової служби, мобілізації військовозобов’язаних, а також інших питань, пов’язаних із проведенням антитерористичної операції.
За вчителем залишається право визначати послідовність викладання тих чи інших тем.
В умовах російської агресії украй актуальним є вивчення курсу за вибором "Досліджуючи гуманітарне право", який містить основні положення Міжнародного гуманітарного права. Курс сприяє формуванню в учнів власного ставлення до норм МГП, отриманню ними знань про найбільш поширені способи захисту себе і своїх близьких в неординарних життєвих ситуаціях, пов'язаних з ризиком; розвитку вмінь учнів регулювати власну поведінку в повсякденному житті; вчить визначати межі порушень МГП, формувати вміння оцінювати ситуації насильства з гуманітарної точки зору; попереджувати ескалацію насильства. Школярі мають розуміти причини появи біженців, складнощі їхнього життя тощо.
У старшій школі чинними залишаються програми «Людина і світ. 11 клас», «Філософія. 10-11 класи», (К.: Поліграфкнига, 2010).
Курси морально-духовного спрямування
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2015-2016 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно-морального спрямування. Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Натепер Міністерством рекомендовано декілька програм: «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Християнська етика в українській культурі» (вид –во «Сім кольорів», 2013), «Біблійна історія та християнська етика» (вид –во «АСМІ», Полтава,2011), «Основи християнської етики» (вид –во «Літера ЛТД», 2011). Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя.
Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.
Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.
Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.
Фізична культура
Розподіл годин та навчальні програми
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:
1-4 класи – 3 години на тиждень;
5-9 класи – 3 години на тиждень;
10-11 класи – 2 години на тиждень;
10-11 класи спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень.
Години з фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
При складанні календарного планування на навчальний рік слід враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу тощо.
У 2015/2016 навчальному році вивчення фізичної культури здійснюватиметься за навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:
1-4 класи – «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. Т. Круцевич, В. Єрмолова та ін., 2011);
5-7 класи – «Фізична культура. 5-9 класи» (авт. Т. Круцевич та ін.);
8-11 класи – «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-11 класи» (за ред. С. Дятленка, розміщено на сторінці http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/educational-programs/);
спеціальна медична група 1-4 класи «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 1-4 класи (авт. В. Майєр, 2006);
спеціальна медична група 5-9 класи «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 5-9 класи» (авт. В. Майєр, В. Деревянко);
спортивний профіль – «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10-11 класи» (авт. В. Єрмолова та ін.).
Організація навчально-виховного процесу
Управління навчально-виховним процесом із фізичної культури та позаурочною фізкультурно-оздоровчою роботою в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2005 № 458 «Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України».
Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо (далі – фахівець з фізичної культури і спорту).
До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.08.2009 за № 772/16788, не мають протипоказань щодо стану здоров'я, у яких визначені рівень фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.
На уроках з фізичної культури повинні бути присутніми учні незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять.
Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Учні, які не пройшли медичного обстеження, не допускаються до фізичного навантаження на навчальних заняттях.
Поділ класу на групи дівчат і юнаків під час вивчення предмета в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). За наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.
При формуванні розкладу навчальних занять на тиждень не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль.
Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі за умови, що температура повітря не нижча:
8°С – для учнів 1-2 класів;
8°С - -11°С – для учнів 3-4 класів;
12°С – для учнів 5-7 класів;
-12°С - -15°С – для учнів 8-11 класів.
Планування навчально-виховного процесу
Рівень якості навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі значною мірою залежить від планування. Планування навчального матеріалу з фізичної культури має свої особливості. По-перше, матеріал з фізичної культури, на відміну від інших предметів, викладено не в порядку послідовного вивчення, а «за школами» або темами (в 1-4 класах) і модулями (в 5-11 класах). По-друге, під час планування варто зважати на такі об’єктивні фактори, як наявність спортивного залу (майданчика), інвентарю та обладнання, погодні умови тощо. Правильно спланувати навчальну роботу з фізичної культури означає передбачити зміст, форми і методи цієї роботи, урахувати вікові, психологічні і статеві особливості розвитку учнів, рівень їхніх фізичних якостей і рухових здібностей, стан здоров’я тощо.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» в 5-11 класах навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і загальнофізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного варіативного модуля.
Медико-педагогічний контроль
Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням – невід`ємна частина навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, що включає заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури. Він входить до обов’язкових функцій педагогічних працівників навчального закладу і відбувається відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів».
Орієнтовна кратність проведення спеціалістами
медико-педагогічного спостереження
за уроками фізичної культури
| Посада контролюю-чого | Мінімальна кількість разів | Мета перевірки | ||
| на місяць | протягом семестру | протягом навчаль-ного року | ||
| Директор школи * |
| 1 | 2–3 | адміністративне інспектування |
| Заступник директора з навчально-виховної роботи * |
| 1 | 2–3 | методичне інспектування |
| Заступник директора з виховної роботи * | 1 | 4 | 8 | оздоровчо-виховна робота |
| Класні керівники ** | 1 | 4 | 8 | відвідування учнями уроків, дисциплінованість, успішність учнів |
| Медичний персонал ** | 1 | 3 | 6 | МПК*** за змістом і методами проведення уроків фізичної культури, за відповідністю фізичного навантаження функціональним можливостям учнів |
* Для однієї паралелі класів.
** Для кожного класу.
*** МПК – медико-педагогічний контроль.
Організація занять з учнями підготовчої та спеціальної медичної групами
Розподіл учнів на медичні групи здійснюється відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674. Списки учнів, які належать до підготовчої та спеціальної груп відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затверджуються наказом керівника навчального закладу на поточний рік і доводяться до відома класного керівника, учителя фізичної культури.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури. Заняття проводяться за загальною програмою фізичної культури, але з можливою затримкою складання відповідних нормативів. Оцінювання учнів – за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ. Рекомендовані заняття у фізкультурно-оздоровчих групах загальної фізичної підготовки, прогулянки, ігри й спортивні розваги. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.
Учні, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального року виставляється «зараховано».
Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальних медичних груп організовуються два додаткові заняття, які за навчальними програмами «Фізична культура для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. В. Майєр) та «Фізична культура для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи» (авт. В. Майєр, В. Деревянко ) проводить учитель фізичної культури.
До спеціальної медичної групи відносяться учні зі значними відхиленнями в стані здоров’я, фізичного розвитку і діяльності основних функціональних систем постійного або тимчасового характеру, що потребують суттєвого обмеження фізичного навантаження. У спеціальній медичній групі навчаються учні з показниками в стані здоров’я як стійкого короткотривалого характеру (відмовлення рухомості суглобів після травми, тощо). Тому основною формою організації навчальної діяльності є індивідуальний підхід сумісний з груповим. Це завдання вирішується за рахунок диференціації методики (різні вихідні положення, ступені напруження, амплітуди рухів тощо).
Списки учнів, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, затверджуються наказом директора навчального закладу з вказівкою діагнозу захворювання і терміном перебування в ній. Також затверджуються розклад занять групи і прізвище вчителя (керівника групи), який має відповідну фахову підготовку. Група включає 12–15 учнів. На тиждень проводиться не менше 2-х занять у позакласний час по 45 хвилин. При несприятливих кліматичних умовах (при температурі нижчій за 10 градусів і вітряній погоді) тривалість уроку скорочується до 35 хвилин, щоб запобігти переохолодженню.
Формування групи здійснюється з урахуванням віку та стану здоров’я. Можливе об’єднання в групу учнів з різними захворюваннями тому, що характер пристосування до фізичних навантажень і особливо пристосування серцево-судинної і дихальної систем у багатьох відношеннях схожі.
Можливим є міжшкільне об’єднання учнів у спеціальну медичну групу.
Учні спеціальної медичної групи повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій та заключній частинах уроків, закріплюють матеріал вивчений на заняттях у групі, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, психоемоційне навантаження (елементи змагань).
Фізичні вправи прикладного й професійного спрямування не виключаються, але обов’язково виконуються з урахуванням пристосування організму учнів до подібних навантажень. Учні спеціальної медичної групи повинні перебувати під постійним лікарсько-педагогічним та батьківським контролем і бути обізнаними з елементами самоконтролю за станом власного здоров’я.
Навчальні нормативи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.
Безпека життєдіяльності під час занять фізичними вправами
Навчальний предмет «Фізична культура» належить до найбільш травмонебезпечних. Тому вчителям потрібно особливу увагу звернути на безпеку життєдіяльності під час проведення занять.
На кожному уроці з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах з учнями обов'язково проводяться відповідні інструктажі (вступний, первинний, позаплановий, цільовий) з безпеки життєдіяльності. Про проведення інструктажу робиться запис у відповідних журналах («Журнал реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності для учнів» та на сторінці про зміст уроку предмета «Фізична культура» у класному журналі).
Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури і спорту на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами приймають учителі фізичної культури (наказ МОН від 01.06.2010 № 521).
Усі спортивні снаряди, спортивне обладнання та інвентар, що використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з чинним переліком типових навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, що визначається Міністерством освіти і науки України, повинні бути справними і надійно закріпленими.
Металеві конструкції, що прикріплюють обладнання на спортивних майданчиках (волейбольні сітки, баскетбольні щити, гандбольні, футбольні ворота тощо), мають бути жорстко закріплені і не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.
Виконувати гімнастичні вправи на спортивних снарядах учні повинні лише в присутності вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту, а складні елементи і вправи – під наглядом учителя або фахівця з фізичної культури і спорту.
Під час проведення занять на відкритому повітрі в сонячну спекотну погоду учням необхідно мати легкі головні убори.
Заняття з навчання плаванню проводять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі виконують функцію помічника тренера і беруть участь у процесі навчання та організації занять.
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України
08 квітня 2015 року № 412
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 квітня 2015 р. за № 472/26917
Інструкція
щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1. Цією Інструкцією визначаються вимоги до заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – журнал), форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції.
2. У всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності ведеться журнал.
3. Усі записи в журналі ведуться державною мовою. Допускається запис тем уроків (екскурсій, проектів тощо) і частково домашнього завдання (назва тексту тощо) на правій сторінці журналу мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).
4. Записи на всіх сторінках журналу (у тому числі тих, що заповнюють вчителі, які викладають окремі предмети) упродовж навчального року ведуться пастою (чорнилом) одного кольору.
5. Усі записи ведуться чітко і розбірливо. Виправлення з використанням гумки чи коректора не допускаються. Помилковий запис акуратно закреслюється (однією прямою лінією, якщо це слово, і похилою з правого верхнього кута до нижнього лівого у клітинці з балами) і поряд (у цій же клітинці або рядку) пишеться правильний. Виправлення бала, відмітки про успішність, назви теми засвідчується підписом керівника загальноосвітнього навчального закладу і скріплюється печаткою загальноосвітнього навчального закладу (за наявності) внизу сторінки журналу.
6. Усі записи в журналі, необхідні на початок навчального року, здійснюються класним керівником упродовж 5 робочих днів після одержання журналу.
7. Позначення класу на титульній сторінці журналу здійснюється арабськими цифрами. Для позначення паралельних класів використовують прописні літери українського алфавіту (без лапок). Букви можна обирати не обов’язково за алфавітом (наприклад, 1-А, 1-Б або 1-М (музичний) тощо).
8. Запис переліку навчальних предметів інваріантної та варіативної складових відповідно до робочого навчального плану здійснюється на третій сторінці журналу. Назви освітніх галузей не зазначаються.
9. Якщо для вивчення окремих навчальних предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки.
10. Облік годин на вивчення навчальних предметів інваріантної складової робочого навчального плану здійснюють на окремих сторінках журналу, відведених для цього предмета.
У разі якщо загальна кількість годин з навчального предмета складається з годин інваріантної та варіативної складових, усі записи в журналі ведуться на сторінках, відведених для цього предмета.
Облік вивчення предметів варіативної складової (курсів за вибором) здійснюють на окремих сторінках журналу.
Облік годин індивідуальних та групових занять здійснюють на окремих сторінках журналу, де записують прізвища й імена всіх учнів класу, присутність їх на занятті позначається знаком «+». Назва навчального предмета, з якого було проведено заняття, вказується у графі «Завдання додому».
11. У розділі І «Облік відвідування (пропуск занять)» класний керівник щодня відмічає кількість уроків (годин), пропущених кожним учнем (ученицею). Запис робиться у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності («хв.» – через хворобу, «пп» – поважні причини – за письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, «бп» – без поважних причин), а знаменник – кількість пропущених уроків (годин) («хв/5», «пп/4», «бп/5»).
Якщо учень (учениця) певний час перебував (перебувала) у санаторно-курортному закладі, то навпроти його (її) прізвища зазначається «Санаторій. Наказ від ___№___». Водночас в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» навпроти його (її) прізвища на цей період зазначається «Санаторій». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають цьому терміну.
Наприкінці кожного семестру та навчального року обчислюється і записується загальна кількість пропущених кожним учнем (ученицею) уроків (годин) – усього, через хворобу, через поважні причини і без поважних причин.
Відсутність учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, протягом усього навчального року або на певний період (наприклад, на час медичного лікування) у журналі не фіксується. Навпроти прізвища цього учня (учениці) запис робиться один раз «Інд. форма навчання. Наказ від___ №___». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають терміну індивідуальної форми навчання.
12. У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує прізвища та імена учнів в алфавітному порядку без скорочень (у разі збігу прізвища та імені додається запис по батькові), назви навчальних предметів, прізвища, імена та по батькові вчителів, які їх викладають, і систематично протягом року вносить до цього розділу відповідні записи, пов’язані з прибуттям або вибуттям учнів.
Прізвища та імена учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання (крім учнів, для яких індивідуальне навчання організовано з причини кількості учнів менше 5-ти осіб), записують в журналі відповідно до наказу по загальноосвітньому навчальному закладу (на сторінках усіх розділів журналу) з поміткою «Індивідуальне навчання». Облік виконання програм індивідуального навчання для цих учнів ведеться в окремому журналі.
Прізвища та імена учнів, які прибувають у клас посеред навчального року, записують наприкінці списку. Така їх позиція у списку залишається до завершення ведення сторінки. На наступних сторінках усі прізвища записують в алфавітному порядку.
Якщо учні вибувають із класу протягом навчального року, то навпроти їхніх прізвищ на сторінках з усіх предметів робиться запис: «Вибув/вибула». На наступних сторінках журналу прізвище цього учня (учениці) не записується.
13. На лівій сторінці розгорнутого журналу в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» учитель веде щоденний облік навчальних досягнень (із предметів, оцінювання яких здійснюється у балах) та відвідування учнями занять із навчального предмета, який він викладає. Відсутність учня (учениці) на уроці зазначається у журналі під відповідною датою буквою «н».
У графі «Місяць і число» у день проведення уроку (екскурсії, передбаченої календарно-тематичним плануванням із певного предмета, контрольної роботи, практикуму, досліду тощо) проставляється дата проведення. Дата записується дробом, чисельник якого є числом, а знаменник – порядковим номером місяця у році. Наприклад, 04/09. Заздалегідь дати не записуються.
14. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1-му класі – з усіх навчальних предметів;
у 2-му класі – протягом І семестру за рішенням педагогічної ради;
у 24-му класах – із предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;
у 14-му класах – з усіх предметів варіативної складової.
Наприкінці семестрів та навчального року з навчальних предметів, з яких оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально, у журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр», «Рік» записується «Зар.» (зараховано). Окремі види перевірок у разі вербального оцінювання (за ведення зошита, діалог, диктант тощо) у журналі словом «Зар.» не фіксують.
У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять із фізичної культури, наприкінці семестрів та навчального року робиться запис «Зв.» (звільнений (а)).
У разі неатестації учня (учениці) через пропуски половини або більшості уроків із навчальних предметів, які оцінюються вербально, робиться запис «Не зар.» (не зараховано). З навчального предмета (предметів), з якого учень (учениця) не атестований, готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якої перевіряється перед початком нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної ради.
15. Навчальна діяльність учнів під час екскурсій, не передбачених навчальними програмами з певних предметів, та тих, які проводяться наприкінці навчального року (що записуються в журналі у розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій»), не оцінюється і балами в журналі не фіксується.
16. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12бальною шкалою і фіксується у журналі у 2-4-му класах із таких навчальних предметів інваріантної складової: «Українська мова», мова і читання національної меншини (де зазначається відповідна мова), «Літературне читання», «Іноземна мова», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Трудове навчання».
17. Учитель фіксує у журналі результати оцінювання усних робіт (опитувань) у день, коли відбувалось оцінювання, письмових робіт – з метою надання часу для їх перевірки – у день, коли проводиться наступний з цього предмета урок, але під датою, коли виконувалась робота.
18. У журналі балами фіксуються такі види контролю: у 2-4-му класах – поточний, періодичний, а також виводяться тематичні, семестрові, річні бали; у 4-му класі – результати державної підсумкової атестації з предметів, із яких проводилась атестація.
У разі неатестації учня (учениці) за тему, семестр, рік робиться відповідний запис «н/а» (неатестований / неатестована). Неатестація учня (учениці) за тему не впливає на семестровий та річний бал, якщо наступні теми ним (нею) засвоєні. Неатестація учня (учениці) за І семестр не впливає на оцінку за ІІ семестр та річний бал, якщо програма ІІ семестру засвоєна.
У разі неатестації учня (учениці) з навчального предмета (який оцінюється балами) за ІІ семестр та рік для нього готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якого перевіряється до початку нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.
19. На кожний вид робіт із періодичного контролю, що триває не весь урок, або займає певний час на кількох уроках, чи охоплює діяльність учнів протягом певного періоду, у журналі відводиться окрема колонка з відповідним записом (наприклад «Діалог», «Зошит»).
Колонки для фіксації результатів оцінювання ведення зошитів відводять наприкінці кожного місяця (з предметів «Я у світі» і «Природознавство», у разі якщо ці зошити ведуться, – наприкінці семестрів). У 1-му класі (та у І семестрі 2-го класу за рішенням педагогічної ради) результати перевірки зошитів у журналі не фіксуються.
На правій сторінці журналу одночасно із записом теми уроку зазначаються відповідні види перевірок у ті дні, коли вони проводилися.
Результати періодичного контролю, що проводиться фронтально, записують на лівій сторінці журналу під датою, а вид перевірної роботи (аудіювання, диктант, списування, письмовий переказ, письмовий твір, мовна тема тощо) зазначають у верхній частині відповідної колонки.
Навчальна діяльність учнів, що організовується на уроці після проведення фронтальної перевірки, яка триває частину уроку (наприклад, аудіювання), не оцінюється і балами в журналі не фіксується.
У випадках, коли одну роботу оцінюють за двома критеріями, один із балів записують під датою, а інший бал поруч, в окремій колонці, без зазначення дати. Вид перевірної роботи («списування (грамотність)» і «списування (графічні навички»)) зазначають у верхній частині відповідної колонки.
Усі записи робляться у називному відмінку (наприклад: «Читання», «Діалог»). Допускається скорочення назв за правилами скорочення слів української мови, але читатися вони мають однозначно (наприклад «Усн. перек.»).
20. Бали, записані учителем у журналі, мають відповідати балам, виставленим у зошитах для контрольних робіт, що їх вчитель має зберігати до кінця навчального року. Для цих робіт ведуться окремі зошити.
21. Підсумкові контрольні роботи з навчальних предметів, що можуть проводитися відповідно до розпорядження керівника навчального закладу чи органу управління освітою під час інспектування навчального закладу, фіксуються у журналі під датою фактичного дня проведення з наступним коригуванням календарно-тематичного плану.
22. Відсутність учня (учениці) під час написання контрольної роботи (диктанту, мовної теми, письмового переказу тощо) зазначається у журналі під датою виконання роботи буквою «н». У цьому випадку оцінювання навчальних досягнень учня (учениці) за тему учитель визначає за поточними балами.
23. Тематичний бал виставляється після опрацювання програмової теми (кількох підтем однієї великої теми, кількох невеличких тем, розділу підручника).
Тематичний бал записується у колонці журналу без дати з позначкою «Тема».
24. Бал за семестр виставляється у колонці журналу з позначкою «І семестр» («ІІ семестр») не пізніше ніж за 3 дні до кінця певного семестру.
25. У 4 - х класах бали, одержані учнями за державну підсумкову атестацію у формі підсумкової контрольної роботи, виставляються на правій сторінці журналу у розділі «Тема», де здійснюється запис «Державна підсумкова атестація».
26. У разі коли учень (учениця) звільнений (звільнена) від державної підсумкової атестації за рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу у журналі у цій колонці робиться запис «зв.».
27. Річний бал виставляється у колонці журналу з позначкою «Рік». Окрема колонка для підсумкового бала не відводиться.
28. У розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій» учитель записує дату, зміст і кількість годин проведення навчальних екскурсій, що не передбачені навчальними програмами з певних предметів і проводяться наприкінці або упродовж навчального року.
Навчальні екскурсії з окремих предметів, передбачені календарно-тематичним планом, записуються на сторінках журналу, відведених для відповідного предмета.
29. У розділі ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» журналу у 1-3-му класах заповнюються рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», у 4-му класі – 4 рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», «Державна підсумкова атестація».
Запис про рішення педагогічної ради у журналі робиться за такою формою:
«Переведено до _______ класу (протокол від ________№__)»;
«Переведено до _______ класу, нагороджено Похвальним листом (протокол від ________№__)»;
«Дано завдання на літні канікули з ________(назва предмета) за індивідуальною формою навчання (протокол від ________№__)».
У цьому випадку до 05 вересня включно робиться повторний запис про рішення педагогічної ради;
«Переведено до іншої школи (класу)» – указати назву загальноосвітнього навчального закладу (наказ від ________№__);
«Перебував (перебувала) на лікуванні у санаторії чи у санаторній школі (наказ по загальноосвітньому навчальному закладу від _________№__)»;
«Переведено на індивідуальну форму навчання» тощо (наказ від ________№__).
30. Графи розділу V «Загальні відомості про учнів» журналу заповнює класний керівник, який уносить відповідні записи у зв'язку з прибуттям або вибуттям учнів.
Зміни в обліковому складі учнів у журналі фіксуються після відповідного наказу по загальноосвітньому навчальному закладу із записом «Вибув/вибула (куди?), наказ від _______№___».
Прізвища учнів, які прибули впродовж навчального року, записуються наприкінці списку з позначкою «Прибув/прибула з «__»______, наказ від _______№__».
31. У розділі V «Загальні відомості про учнів» номер особової справи записується через дріб, де чисельник – велика літера, а знаменник – порядковий номер запису прізвища учня (учениці) в алфавітній книзі (А/45).
Прізвища, імена та по батькові учня, батьків або осіб, які їх замінюють, записуються у відповідних колонках повністю без скорочень.
Не здійснюється запис про батьків (чи одного з них) у таких випадках:
при позбавленні батьківських прав;
у разі смерті;
якщо один із батьків не бере участі у вихованні дитини, але водночас не позбавлений батьківських прав (за згодою).
Записуються місце проживання (включає в себе постійне або тимчасове місце проживання дитини) і контактні номери телефонів батьків або осіб, які їх замінюють.
Дані про місце роботи (посаду) та трудову діяльність батьків не записуються.
Дата народження зазначається цифровим способом: число, місяць, рік народження.
32. У розділі VI «Листок здоров’я» медичний працівник загальноосвітнього навчального закладу фіксує інформацію про групу здоров’я кожного учня. Ця сторінка підписується медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу, класним керівником і керівником загальноосвітнього навчального закладу.
33. Перший запис у розділі VII «Зведена таблиця руху учнів класу» робиться на початку вересня (орієнтовно до 05 вересня) у графі «На початок семестру (року)». Наступний запис про кількість учнів, які прибули або вибули, та про кількість учнів станом на перший день ІІ семестру робиться у перший день навчання (у графах «Прибув/прибула», «Вибув/вибула», «На кінець І семестру» і «На початок ІІ семестру»). Останній запис робиться в останній день навчального року.
34. У розділі VIII фіксується проведення бесід з безпеки життєдіяльності та вступного інструктажу (облік виховних заходів (у тому числі виховних годин, годин спілкування тощо) у журналі не ведеться).
35. Контроль за дотриманням вимог до ведення журналу щокварталу здійснює керівник загальноосвітнього навчального закладу та його заступник з навчально-виховної роботи.
Перевіряти ведення журналу також може особа, яка має право інспектувати загальноосвітній навчальний заклад.
Якщо до ведення журналу немає зауважень, зазначається «Журнал перевірено»; записуються дата, прізвище, ініціали та підпис особи, яка здійснювала перевірку.
Якщо до ведення журналу є зауваження, то особа, яка перевіряє, у розділі ІХ «Зауваження до ведення журналу» стисло фіксує зауваження та пропозиції щодо поліпшення ведення записів у журналі учителем, записує дату, прізвище та ініціали і ставить підпис.
У графі «Відмітки про виконання» вчитель щодо зауважень та пропозицій у триденний термін робить помітку «Виконано» або «Взято до відома», записує дату, своє прізвище та ініціали і ставить підпис.
36. Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу (з урахуванням окремих сторінок для кожної групи при вивченні окремих предметів, якщо клас поділяється на групи) здійснює класний керівник і погоджує із заступником керівника з навчально-виховної роботи.
37. На правій сторінці розгорнутого журналу у день проведення уроку (екскурсії, контрольної, практичної роботи тощо) відповідно до календарного планування записуються дата проведення і його тема. Заздалегідь дати й тема уроку не записуються.
Після написання контрольних робіт у журналі фіксується проведення аналізу результатів контрольних робіт, повторення, узагальнення з теми з відповідним записом «Аналіз контрольної роботи», «Узагальнення (повторення) з теми» тощо.
У разі проведення бінарних уроків (два уроки поспіль з одного або різних предметів) дата і тема кожного з них записуються окремо.
У разі проведення інтегрованих уроків дата і тема кожного з них записуються на сторінці одного з навчальних предметів за вибором учителя.
Якщо заняття проводиться не у формі уроку, то у журналі вказується обрана організаційна форма (наприклад: «Екскурсія до бібліотеки»; «Проект «Зростаємо разом із книгою», «Практична робота «Висаджування квітів» тощо).
38. У графі «Завдання додому» стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) і спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв’язати тощо).
Запис у відповідній графі може не робитися у випадках, коли домашнє завдання не задається.
39. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його замінює, робить запис дати проведення уроку, теми і домашніх завдань. У графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує «Заміна», своє прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
Науково-методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів у 5-11 класах
Історія України, всесвітня історія
Укладач: Сідорчук В.П., методист Центру аналізу та прогнозування розвитку освіти
Викладання історії України в 5–9-х класах та всесвітньої історії в 6–9-х класах ведеться за такою програмою: «Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи. Рівень стандарту».
Звертаємо особливу увагу на те, що редакція програми з історії України та всесвітньої історії для 5-9 класів 2005 року (Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5–12 класи. – К.: Перун, 2005) у поточному навчальному році не використовується.
При складанні календарного плану вчитель користується виключно варіантом програми, який розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України.
Викладання історії України та всесвітньої історії в 10–11-х класах ведеться за такими програмами: «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія України. Всесвітня історія. Профільний рівень. Академічний рівень. Рівень стандарту. Київ. Міністерство освіти і науки України, 2010».
Наголошуємо, що викладання історії України в 10–11-х класах історичного та філософського профілів не передбачає проведення окремого уроку тематичного оцінювання, як це написано у друкованому варіанті навчальної програми (Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія України. Всесвітня історія. Профільний рівень. Академічний рівень. Рівень стандарту. Київ. Міністерство освіти і науки України, 2010). Замість уроку «Тематичного оцінювання» 1 година дається на «Резервний урок» (дивіться варіант навчальної програми, який розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України).
Таким чином, усі названі вище навчальні програми з історії для 5–11-х класів не передбачають проведення окремого уроку тематичного оцінювання.
Навчальні теми програм закінчуються уроком узагальнення, на якому вчитель може провести оцінювання за підсумком усієї вивченої теми у формі усних запитань, письмових завдань (у тому числі й тестових), есе, творів, досліджень, проектів тощо.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 №496 тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. Вільна клітинка перед колонкою «Тематична» не залишається.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягають оцінюванню протягом вивчення теми.
У разі відсутності учня на уроках протягом вивчення теми в колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» (не атестований).
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи
ІІ семестр виставляється «н/а» (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або
«ІІ» семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати, не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис «н/а» (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Оцінка за державну підсумкову атестацію виставляється в колонку з надписом «ДПА» без зазначення дати.
Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка в колонку з надписом «Апеляційна» без дати.
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 06. 02. 2008 року №1/9 – 61) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремою колонкою і можуть враховуватися при виставленні річних оцінок із відповідних предметів.
Звертаємо увагу, що при оформленні сторінок класного журналу запис «Програму виконано в повному обсязі» робиться лише наприкінці року. Цей запис учитель засвідчує власним підписом.
Зразок оформлення сторінок обліку навчальних досягнень учнів з історії
І семестр
ІсторіяУкраїни (або Всесвітня історія) Облік досягнень учнів у навчанні
(назва предмета)
| № з/п | Місяць і число
Прізвище та ім’я учня (учениці) | 02 / 09 | ... / 09 | 21 / 10 | Тематична | 04 / 11 | ... / 11 | 09 / 12 | Тематична | І семестр | Скоригована |
| 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ семестр
(5-8, 10 класи загальноосвітніх навчальних закладів)
ІсторіяУкраїни (або Всесвітня історія) Облік досягнень учнів у навчанні
(назва предмета)
| № з/п | Місяць і число
Прізвище та ім’я учня (учениці) | 02 / 09 | ... / 09 | 21 / 10 | Тематична | 04 / 11 | ... / 11 | 09 / 12 | Тематична | І семестр | Скоригована | Річна | НПБ |
| 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
